Найголовніші новини України та світу на 8 жовтня 2025 року
Зміст
Середній жовтневий день 2025 року приніс низку важливих новин, що формують політичний, військовий та енергетичний ландшафт України та Європи. На тлі продовження війни з Росією, посилення напруження навколо енергетики та нових гібридних загроз, світ як ніколи уважно стежить за реакціями держав — як союзників, так і противника. Нижче — добірка ключових рубрик.
Україна: війна, удари, втрати
Удари по критичній інфраструктурі
За останню добу російські сили здійснили масовані атаки:
- Внаслідок ударів загинуло 5 людей, ще 37 отримали поранення.
- Серед цілей — теплові електростанції, які постраждали під ударами, зокрема на Дніпропетровщині.
- За даними Повітряних сил України, було запущено 183 «Shahed»-типу дронів та розвідувальних коптерів; 154 з них було перехоплено, але 22 прорвали оборону й досягли своїх цілей у 11 регіонах.
Ці удари вкотре демонструють, що навіть на тлі масштабної мобілізації енергетична інфраструктура залишається вразливою, а зима наближається не лише за датами.
Стратегічні удари по Росії
Україна не обмежується лише захистом — в останні дні зафіксовані потужні вогневі акції на території Росії:
- Удар по амуніційному заводу «Свердлов» в Ніжньогородській області;
- Цільові атаки на нафтовий термінал у анексованому Криму;
- Склад зброї російської 18-ї об’єднаної армії.
Київ заявляє, що ці удари здійснені виключно власними засобами — без прямих поставок з інших країн.
Заяви Кремля і позиція України
На 73‑й день народження президента Путіна російське керівництво заявило: у 2025 році російські війська захопили близько 5 000 км² української території (≈ 1 % площі України).
У відповідь українські сили вказують, що жодне велике місто не було втрачено, а просування супротивника на багатьох напрямках — локальне та нестабільне.
Крім того, президент Зеленський публічно звинуватив Росію у використанні своєї «таємної флотилії» (shadow fleet) — танкерів, які можуть діяти як платформи для запуску дронів та проведення саботажів у Європі.
Європа та світ: гібридні загрози, енергетика та відповідь союзників
Дрони над Європою і незвичні авіапорушення
Останні тижні позначені збільшенням випадків порушення повітряного простору країн Східної та Центральної Європи: Польща, Німеччина, Бельгія зафіксували проліт російських чи пов’язаних дронів.
Європейська комісія вимагає комплексного реагування: не просто військового, а комбінованого — з кіберзахистом, розвідувальною координацією, дипломатичним тиском.
Канцлерка ЄС Урсула фон дер Ляйєн підкреслила: такі дії мають розглядатися як частина «гібридної війни», спрямованої на дестабілізацію громадської думки в Європі та послаблення підтримки України.
Енергетика: удар по газовому сектору України
Російські удари в останні дні найбільше націлені на газову інфраструктуру України — і це має наслідки не тільки для країни, а й для всієї Європи.
Через знищення чи ушкодження газових об’єктів Україна змушена буде імпортувати більше — очікується потреба у 4,1 млрд кубометрів газу в період з жовтня по березень, порівняно з попереднім прогнозом 1,5 млрд.
Це створює додаткове навантаження на європейські ринки, які вже балансували між поставками LNG і обмеженими поставками з Росії.
Військова та технологічна конкуренція
Україна поступово нарощує свої здатності для стратегічного удару:
Компанія Fire Point представила крилату ракету FP‑5 «Flamingo» з діапазоном до 3 000 км, здатну летіти низько (під 50 м), щоб уникнути засобів ППО.
Така зброя може змінити баланс, надаючи здатність долати глибоку територію супротивника.
