Найголовніші новини України та світу на 1 жовтня 2025 року

Ми постаралися зібрати «найголовніше» на 1 жовтня 2025 року — події, що вже кинули виклик думкам про сьогодення і майбутнє України та світу.

Артилерія, дрони, фронт — війна не відступає

Перше жовтня ознаменувалося черговим нічним ударом у Харкові: російський авіабомбовий удар по житловим кварталам та ринкам залишив поранених і пожежі.

На тлі цього, обстріли та атаки безпілотниками продовжують масово охоплювати кілька українських областей — Київ, Запоріжжя, Суми, Одещину тощо.

За даними Генштабу, лише за останню добу російські втрати — близько 920 людей, знищено 249 дронів і 13 артилерійських систем.

Кількість бойових зіткнень — 155 по всій лінії фронту.

Місто Краматорськ знову наповнилося тривогою: місцеві мешканці встигають лише «зловити звук» дрону, перш ніж він падає і вибухає.

Ситуація на Запорізькій АЕС лишається кризовою — вона вже сім днів відключена від енергомережі через обстріли, що ставить питання ядерної безпеки під загрозу.

Водночас Росія оголосила масштабний осінній призов — до 135 тисяч новобранців віком 18–30 років — що вказує на триваюче напруження в мобілізації.

У міжнародному вимірі: на саміті ЄС у Копенгагені лунає ідея «дронової стіни» — системи протидронам — і пропозиція кредиту Україні на базі заморожених російських активів на 140 млрд євро.

Природа та людські втрати

Несподівано для багатьох — південна Україна зазнала нищівних погодних лих. В Одесі за одну ніч випало до двох місячних норм опадів, що призвело до масштабного затоплення, пошкодження інфраструктури й загибелі щонайменше 9 осіб, серед них дитина.

Рятувальники вже витягли понад 360 людей із пасток і розгорнули роботи з відкачки, евакуації та ліквідації наслідків лиха.

Також в масштабах всієї країни — місця на передових рубежах, як Краматорськ, сповнені страху й одночасно твердої волі не здаватися навіть перед лицем безперервних ударів.

Політика, дипломатія, нові альянси

1 жовтня — День захисників і захисниць України — національне свято, що вшановує військових, ветеранів та пам’ять про загиблих.

На зовнішньополітичному фронті:

• Естонія попереджає про «відволікаючі тактики» Путіна, використані для розколу Європи на тлі підтримки України.
• У Копенгагені лідери ЄС обговорюють план протидії дронам і оборонну солідарність, особливо у світлі останніх порушень повітряного простору на територіях НАТО.
• Довкола заморожених російських активів тривають суперечки: чи використовувати їх як кредит для України, чи як форму репарацій — і як при цьому стримати можливі контр­удари з боку Кремля.
• У медіа з’являються гучні думки: підтримка України — не просто милосердя, а стратегічна потреба: «ми більше потребуємо України, ніж вона — нас».
• У США, через призначеного спецпредставника, пролунала думка, що для Путіна війна вже неможлива до виграшу: «це безнадійна боротьба».

Не можна не згадати, що ще з початку року, була заснована «коаліція охочих» — група з понад 30 країн, які взяли на себе зобов’язання підтримати Україну військово та політично, з перспективою участі у миротворчих місіях після завершення конфлікту.