Вільям Шекспір – біографія, найкращі вірші, цікаві факти

Ім’я Вільяма Шекспіра знайоме навіть тим, хто ніколи не тримав у руках його книжок. Це постать, що стала символом англійської літератури та однією з найвеличніших фігур світової культури. Але ким був Шекспір насправді? Що стоїть за його віршами, драмами й безсмертними сонетами? Давайте розгорнемо сторінки його життя, зануримось у чарівний світ його поезії та відкриємо декілька неочікуваних фактів.

Біографія: шлях від провінціала до легенди

Вільям Шекспір народився 23 квітня 1564 року у містечку Стратфорд-апон-Ейвон в Англії. Його батько, Джон Шекспір, був торговцем, а мати, Мері Арден, походила з давнього заможного роду. Вільям навчався у місцевій школі, де отримав класичну освіту, зокрема вивчав латинь, риторику та античну літературу — те, що згодом стане міцним фундаментом його творчості.

У 18 років Шекспір одружився з Енн Гетевей, яка була старшою за нього на 8 років. У них народилося троє дітей, проте життя у провінції не відповідало амбіціям майбутнього поета. У 1580-х роках Шекспір переїжджає до Лондона, де починає працювати як актор і драматург.

Його кар’єра стрімко набирає обертів. У 1590-х роках він пише свої перші великі п’єси: «Ромео і Джульєтта», «Сон літньої ночі», «Річард III». Його слава шириться, а твори ставляться на сценах перед королівською родиною. До 1611 року Шекспір написав 38 п’єс, 154 сонети й безліч віршів. Останні роки життя він провів у рідному Стратфорді, де й помер у 1616 році — імовірно, у той самий день, коли народився.

Найкращі вірші: від інтимних сонетів до філософської глибини

Поезія Шекспіра — це дзеркало людських почуттів, сповнене краси, трагізму й іронії. Його сонети — справжня скарбниця літературної витонченості. Найвідоміші з них присвячені темам любові, часу, смертності, мистецтва та внутрішньої боротьби.

Один із найвідоміших — Сонет 18 (“Чи зрівняти тебе з літнім днем?”), у якому автор порівнює кохану людину з природною красою, яка, на відміну від кохання, зникає з плином часу:

“Та вічна краса в тобі не згасне,
І смерть не скаже: «Він зник у пітьмі»…”

Це один із тих віршів, який залишає по собі відчуття безсмертя — як у словах, так і в емоціях.

Сонет 116 (“Нехай не буде перешкодою єднання сердець”) — ще один шедевр, у якому Шекспір оспівує справжнє кохання як незмінну й вічну силу:

“Любов — не іграшка для часу швидкоплинного,
Вона — зоря для кожного човна в буремнім морі.”

Шекспір не просто писав про почуття — він їх розкривав до найглибших відтінків, створюючи емоційні портрети людей, які залишаються актуальними й сьогодні.

Цікаві факти про Шекспіра

• Його авторство досі ставиться під сумнів. Деякі теорії припускають, що твори, які приписують Шекспіру, могли бути написані іншими — серед кандидатів називають Френсіса Бекона, графа Оксфорда й навіть королеву Єлизавету I. Проте жодне з цих припущень не має переконливих доказів.
• Він не залишив жодного автографа зі стандартним написанням свого імені. У збережених документах його прізвище писалося по-різному: Shakspere, Shaksper, Shakespeare…
• Його словниковий запас був надзвичайним. У творах Шекспіра нараховується понад 25 тисяч унікальних слів. Для порівняння: у більшості сучасних носіїв англійської активний словниковий запас — близько 3–5 тисяч слів.
• Він вигадував нові слова. Такі англійські слова, як “eyeball”, “lonely”, “bedroom”, “fashionable” — вперше з’явилися у його п’єсах.
• Мав частку в театральному бізнесі. Шекспір був співвласником театру “Глобус”, де йшли найвідоміші прем’єри його творів. Це дало йому фінансову незалежність і творчу свободу.
• Його цитують навіть у NASA. Один із супутників Урана назвали на честь героїні Шекспіра — Міранди.

Шекспір сьогодні: живий у кожному слові

Минають століття, змінюються епохи, а творчість Шекспіра залишається живою. Його герої — Гамлет, Отелло, Джульєтта, Макбет — постійно оживають на сценах театрів у всьому світі. Його слова цитують у фільмах, піснях, політичних промовах. Шекспір не просто залишив по собі велику літературну спадщину — він залишив відбиток у свідомості людства.

Його поезія — це не просто набір рядків, це діалог із вічністю. І, можливо, саме тому він завжди буде з нами — у кожному ритмі, кожній метафорі, у кожному пориві душі, що прагне висловити незбагненне.