Що таке шахед

Одним із найпомітніших символів війни нового покоління став дрон, зокрема його модель, яку часто називають «шахед». Цей безпілотник став темою численних новин, обговорень і стратегічних рішень. Але що ж таке шахед насправді? Звідки він узявся, чим відрізняється від інших дронів і яку роль відіграє у війні?

Походження «шахеда»: від Ірану до неба над Україною

Назва «шахед» походить від іранського слова “شهید” (shahid), що означає “мученик”. Військова модель, яка отримала цю назву, була розроблена в Ірані компанією HESA (Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company). Найбільш відома модель — Shahed-136 — спроєктована як баражуючий боєприпас, тобто вона не просто веде спостереження, а й має вибухівку та самознищується при ураженні цілі.

Shahed-136 став сумнозвісним у зв’язку з російсько-українською війною, де Росія, за численними повідомленнями, використовує ці дрони проти українських міст і об’єктів критичної інфраструктури. Офіційна Москва заперечує цю інформацію, проте уламки дронів, маркування та технічні особливості говорять самі за себе.

Як виглядає та працює «шахед»

Shahed-136 має характерну трикутну форму з двома короткими крильцями та маленьким гвинтовим двигуном у задній частині. Його довжина близько 3,5 метрів, розмах крил — понад 2 метри. Це доволі простий апарат, оснащений GPS-навігацією, але без складної оптики або радарів. Завдяки невисокій собівартості — за різними оцінками від 20 до 50 тисяч доларів за одиницю — «шахед» став зручним інструментом для масованих атак.

Запускається дрон із спеціального рейкового пристрою або мобільної платформи, після чого завдяки GPS-координатам прямує до цілі, маневруючи на висоті від 60 до 1200 метрів. Він оснащений вибухівкою — до 50 кг — і підривається при зіткненні з ціллю.

Чому його бояться — і як йому протидіють

Основна сила «шахеда» — це його масовість і психологічний ефект. Їх часто запускають у великих кількостях, щоб перевантажити систему ППО. Вони шумлять як мопед, через що отримали прізвисько «мопед смерті». І хоча вони повільні та досить легко виявляються радарами, їх велика кількість ускладнює знищення всіх апаратів до того, як вони досягнуть цілі.

Україна активно бореться з цією загрозою: від ППО та мобільних вогневих груп до радіоелектронної боротьби (РЕБ), яка може «заглушити» сигнал GPS. Крім того, важливу роль відіграє координація між військовими та цивільними структурами — оперативне інформування населення про загрозу дрона та евакуацію з потенційних зон ураження рятує життя.

Не тільки зброя, а й символ епохи

«Шахед» — це не просто безпілотник. Це символ новітнього гібридного протистояння, де важливими стають не лише фізичні характеристики зброї, а й здатність викликати страх, паралізувати економіку, спричинити гуманітарні катастрофи. Він втілює в собі філософію війни XXI століття — технологічної, асиметричної, інформаційно насиченої.

Проте кожен безпілотник — це не лише технічний пристрій, а й виклик. Виклик, на який Україна відповідає стійкістю, інноваціями та неймовірною мобілізацією інтелектуального ресурсу нації. Бо за кожним збитим «шахедом» стоїть не лише оператор ППО, а й ціла система взаємодії держави, армії й суспільства, які вчаться перетворювати страх на дію.

У світі, де дрони стали новою реальністю, головним захистом лишається людська винахідливість і рішучість. І в цьому — беззаперечна перевага українців.