Мерлін Монро – біографія, особисте життя, цікаві факти

Увійшла в історію як символ краси, жіночності й водночас трагізму, Мерлін Монро залишається однією з найвідоміших фігур ХХ століття. Вона була не лише актрисою з незабутньою зовнішністю, а й жінкою з непростою долею, яку приховувала усмішка, відома на весь світ. За її образом “наївної блондинки” стояла розумна, амбітна та надзвичайно чутлива особистість, яка прагнула визнання й справжнього кохання.

Дитинство та шлях до слави

Майбутня зірка народилася 1 червня 1926 року в Лос-Анджелесі під ім’ям Норма Джин Мортенсон (пізніше – Бейкер). Її дитинство було нестабільним: мати мала психічні розлади, а батько покинув сім’ю ще до її народження. Дівчинка провела більшу частину юності в прийомних родинах і дитячих будинках, де часто зазнавала психологічного й фізичного насильства.

У 16 років вона вийшла заміж, аби уникнути повернення до дитбудинку. Її чоловік, Джеймс Доерті, був морським піхотинцем. Але справжній перелом у її житті стався під час роботи на авіаційному заводі в роки Другої світової війни. Саме там фотограф помітив її та запропонував модельну кар’єру. Так почалося перетворення Норми Джин на Мерлін Монро.

Кар’єра в кіно та перевтілення в ікону

У 1946 році вона підписала перший контракт зі студією «20th Century Fox» та взяла собі сценічне ім’я – Мерлін Монро. Протягом кількох років вона знімалася в епізодах і проходила навчання акторської майстерності. Справжній прорив відбувся у 1950-х роках, коли вийшли фільми «Джентльмени надають перевагу блондинкам» і «Як вийти заміж за мільйонера».

Її образ безтурботної, сексуальної блондинки став культовим. Та мало хто знав, що Монро боролася з хронічною невпевненістю, залежністю від пігулок, і часто відчувала себе заручницею вигаданого публічного образу.

У 1955 році вона вирішила змінити вектор кар’єри: вступила до Акторської студії в Нью-Йорку, де вивчала драматичне мистецтво. Її роль у фільмі «Автобусна зупинка» засвідчила, що Мерлін може бути не лише красунею, а й серйозною актрисою.

Особисте життя – між пристрастю та самотністю

Попри успіх на екрані, особисте життя Мерлін Монро було сповнене драм. Вона була тричі заміжня. Перший шлюб, ще підлітковий, швидко розпався. Другий – з легендарним бейсболістом Джо ДіМаджіо – був пристрасним, але складним. ДіМаджіо ревнував її до шанувальників і колег, а Мерлін страждала від контролю.

Третій шлюб – із драматургом Артуром Міллером – здавалося, був спробою знайти інтелектуальну гармонію. Але й він завершився розлученням. Монро мріяла про дітей, проте кілька викиднів і проблеми зі здоров’ям зруйнували ці надії.

Ходили чутки про її романтичні стосунки з президентом США Джоном Кеннеді та його братом Робертом, однак офіційно цього ніхто не підтверджував. Відомий виступ Мерлін із піснею “Happy Birthday, Mr. President” на честь Кеннеді в 1962 році лише підігрів інтерес публіки.

Трагічний фінал і вічна слава

Мерлін Монро знайшли мертвою 5 серпня 1962 року у власному будинку в Лос-Анджелесі. Їй було лише 36. Офіційною причиною смерті назвали передозування снодійного, але обставини досі породжують численні теорії змови – від навмисного вбивства до політичного замовлення.

Її поховав Джо ДіМаджіо, який, попри розлучення, залишався вірним її пам’яті: протягом 20 років він надсилав троянди на її могилу.

Цікаві факти про Мерлін Монро

• Її IQ становив 168 – вищий, ніж у багатьох політиків і вчених.
• У неї була колекція з понад 400 книжок, переважно з філософії, історії та літератури.
• Її культова біла сукня з фільму «Свербляча семирічка» була продана на аукціоні за понад 5 мільйонів доларів.
• Монро страждала на дислексію й страх перед публічними виступами.
• У неї був контракт, за яким вона отримувала менше, ніж багато статистів – і лише згодом добилася гідної оплати.
• Вона була першою жінкою, яка відкрила власну кіностудію – Marilyn Monroe Productions.

Незгасаючий символ

Мерлін Монро стала не лише іконою стилю, а й символом зламаної мрії. Вона довела, що краса і вразливість можуть співіснувати в одній людині. Її образ і донині надихає дизайнерів, художників, актрис та активісток. Вона була складною, суперечливою й живою – такою, якою і запам’яталася світу.

Її усмішка досі прикрашає плакати, а голос звучить у хітах минулого століття. Але за цією усмішкою залишилася історія жінки, яка прагнула бути почутою, зрозумілою й коханою. І саме це робить її такою незабутньою.