Які прививки обов’язкові для дітей

Зміст
У наш час турбота про здоров’я дитини починається ще до її народження. Але з перших місяців життя найважливішим захистом для малюка стає вакцинація. Саме вона допомагає уникнути небезпечних інфекцій, які можуть призвести до тяжких ускладнень або навіть до смерті. У цій статті ми розглянемо, які щеплення є обов’язковими для дітей, чому вони важливі, та як правильно слідкувати за графіком вакцинації.
Перші захисні кроки: від народження до року
Перший рік життя дитини — найінтенсивніший у плані щеплень. У цей період малюк отримує базовий захист від найнебезпечніших інфекцій:
- Гепатит B — вакцина вводиться вже у перші 24 години після народження, щоб запобігти зараженню вірусом, який вражає печінку.
- Туберкульоз (БЦЖ) — також робиться у пологовому будинку, переважно на 3–5 день життя.
- Коклюш, дифтерія, правець, поліомієліт та гемофільна інфекція типу b — ці щеплення об’єднані у комбіновані вакцини (наприклад, Пентаксим, Інфанрикс). Вводяться у 2, 4, 6 місяців із ревакцинацією у 18 місяців.
- Кір, паротит, краснуха (КПК) — перша доза вводиться у 12 місяців.
Саме цей період вимагає особливої уваги від батьків. Малюк ще не має повноцінного імунітету, тому вакцинація стає єдиним надійним щитом від важких інфекцій.
Після року: підтримка імунітету та нові щеплення
Після досягнення дитиною одного року вакцинація продовжується. Основна мета цього етапу — підтримати вже сформований захист та додати нові вакцини:
- КПК (ревакцинація) — у віці 6 років.
- АКДП (ревакцинація проти коклюшу, дифтерії та правця) — у 6 років, а далі у 16 років без коклюшного компонента.
- Поліомієліт (ревакцинація) — також у 6 років.
- Гепатит B (повна вакцинація) — три дози до 6 місяців, проте якщо щось було пропущено, графік можна надолужити.
Важливо також пам’ятати про щеплення від пневмококової інфекції та ротавірусу — вони не входять до базового обов’язкового календаря, але активно рекомендуються педіатрами, особливо у перші роки життя.

Що таке обов’язкові щеплення та хто контролює графік?
Обов’язкові щеплення визначаються державним календарем профілактичних щеплень. Усі вони проводяться безкоштовно у державних медичних закладах. Контроль за календарем веде педіатр або сімейний лікар, з яким укладено декларацію. Але відповідальність за дотримання графіку, зрозуміло, лежить і на батьках.
Медична система створила механізм нагадувань, але іноді через хворобу, відсутність вакцин або інші обставини щось може бути пропущено. У таких випадках лікар допомагає сформувати індивідуальний графік вакцинації, який дозволяє надолужити всі пропуски без втрати ефективності.
Чому вакцинація — це більше, ніж індивідуальний вибір
Деякі батьки досі сумніваються, чи варто вакцинувати дитину, побоюючись побічних реакцій. Але важливо розуміти: вакцинація — це не лише про безпеку конкретної дитини. Це також про колективний імунітет. Коли вакциновано більшість дітей, вірусу просто не лишається шансів поширюватися. Саме завдяки цьому деякі інфекції у світі практично зникли.
Батьківський вибір вакцинувати — це відповідальність перед власною дитиною і перед всіма іншими. Звичайна ін’єкція — це не біль і не стрес, а акт любові, захисту і турботи.
Кожне щеплення у календарі дитячої вакцинації — це результат багаторічної наукової роботи, спостережень та турботи про майбутнє нації. Дотримання календаря — це не формальність, а життєво важлива дія. Вакцинація не лише захищає дитину від хвороб, але й дає їй шанс жити повноцінним, здоровим життям. І якщо кожен із нас усвідомлено поставиться до цього процесу, наше суспільство стане сильнішим, безпечнішим і здоровішим.