Що таке мукбанг

У сучасному цифровому світі народжуються нові форми контенту, які кілька років тому могли здаватися абсурдними або навіть неприйнятними. Одним із таких явищ став мукбанг — дивне на перший погляд поєднання поїдання їжі та відеоблогінгу. Проте за цим трендом ховається не просто розвага, а цілий соціокультурний феномен, який охопив мільйони глядачів по всьому світу.

Походження мукбангу

Мукбанг (від корейських слів “먹다” — їсти і “방송” — трансляція) з’явився в Південній Кореї на початку 2010-х років. Перші мукбангери транслювали, як вони їдять великі порції їжі наживо, спілкуючись із глядачами в чаті. У країні, де темп життя стрімкий, а відчуття самотності — поширене явище, ці трансляції стали чимось на кшталт «віртуального обіду» з другом. Глядачі не лише дивилися, як хтось смакує стравами, але й самі могли відчути себе частиною компанії.

Смакове шоу з елементами театру

Мукбанг — це не просто поїдання перед камерою. Це мистецтво. Ведучі спеціально обирають яскраву, часто екзотичну або надмірно велику їжу, щоб привабити увагу. Велике значення має звук — хрускіт смаженої курки, чавкання локшини або ковтання напою створюють особливу аудіоефектну атмосферу, яка задовольняє аудиторію на рівні чуттєвого сприйняття. Саме тому ASMR-мукбанги — окремий піджанр, де головний герой — звук їжі.

Психологія глядача

Чому люди взагалі дивляться мукбанг? Відповідей кілька:

• Соціальна взаємодія. Багато людей дивляться мукбанги, щоб відчути присутність іншої людини, особливо під час прийому їжі наодинці.
• Задоволення без спокуси. Ті, хто дотримується дієти або страждає від розладів харчової поведінки, можуть отримувати задоволення, спостерігаючи, як інші їдять.
• Естетика їжі. Красиво подані страви, соковиті кадри і професійна зйомка здатні зачаровувати не гірше фільмів.
• Елемент виклику. Деякі мукбангери їдять нереально великі об’єми їжі, що створює ефект перегонів або рекордів.

Зворотний бік медалі

Попри популярність, мукбанг викликає й чимало критики. Харчові виклики з величезними порціями сприяють розвитку неправильного уявлення про харчову поведінку, можуть стимулювати переїдання серед глядачів, а також впливати на здоров’я самих блогерів. Крім того, деякі критикують контент за марнотратство їжі — особливо коли її надто багато або частину просто викидають після зйомки.

Мукбанг в Україні та світі

Хоча мукбанг зародився в Південній Кореї, він швидко поширився в усьому світі. Відео на YouTube, TikTok, Instagram — усе це платформи, де мукбанг розквітає. В Україні цей формат також набирає обертів. Місцеві блогери додають у контент національний колорит: борщ, вареники, домашні пироги — усе це стає об’єктами гастрономічного шоу. Така адаптація робить мукбанг ближчим до глядача та створює культурну прив’язаність.

Культура споживання та майбутнє тренду

Мукбанг — це більше, ніж просто їжа. Це своєрідна розмова про культуру споживання, емоційні зв’язки та потребу у соціальній близькості. Сьогодні мукбанг змінюється — з’являються екологічні варіації (вегетаріанські або zero-waste мукбанги), а також формати, де ведучі не лише їдять, а й розповідають історії, готують або обговорюють важливі соціальні теми.

Цілком можливо, що майбутнє цього жанру лежить не лише у шоу, а й у терапевтичному або освітньому напрямку.